У темну годину війни світло людяності палає найяскравіше.

Цьогоріч наша лікарня приєдналася до акції «Посвіта пам’яті», щоб вшанувати тих, хто віддав найдорожче — своє життя — за Україну. Серед них були й медики. Наші колеги. Наші герої.

Лікарі, фельдшери, медсестри, водії швидких — ті, хто рятував інших і до останнього залишався на передовій людяності. Вони зустрічали смерть не зі зброєю, а зі стетоскопом, перев’язкою чи турнікетом у руках. І загинули, рятуючи.

Сьогодні ми схиляємо голови перед:

  • тими, хто пішов на фронт як військовий медик;
  • тими, хто залишився в тилу, але загинув від ракет і обстрілів на робочому місці;
  • тими, хто не встиг повернутись додому після зміни.

Ми запалили свічку пам’яті — маленький вогник, що говорить більше за слова.
Це — наш спосіб сказати:
ми пам’ятаємо кожне ім’я.
Це — наше мовчазне «дякую» за професіоналізм, за відвагу, за жертовність.

🕯️ Вічна шана і слава загиблим медикам.
Нехай світло
«Посвіти пам’яті» стане оберегом для тих, хто нині рятує життя — у шпиталях, польових медпунктах, на викликах.

Разом пам’ятаємо. Разом тримаємо стрій.
Бо наша зброя — це турбота, знання і серце.